Селера (лат. Apium) відноситься до роду трав'янистих рослин сімейства парасолькових. Найпоширенішою овочевою культурою роду є селера пахучий (лат. Apium graveolens). Батьківщиною селери вважають Середземномор'я – там і сьогодні у природі можна зустріти дикі форми цієї рослини. Виростає рослина селера на півострові Індостан, в інших азіатських країнах, а також в Африці та в Америках, вибираючи для життя вологі місця. Людство використовувало цю культуру з давніх-давен: у Стародавній Греції селеру вирощували особливим способом, вживаючи в їжу виключно черешки листя. В інших країнах Стародавнього світу до селери ставилися, як до священної рослини: в Єгипті та Римській імперії з селери робили прикраси для могил, а приготованою з нього їжею згадували померлих. Поширення селери по Європі відбулося у XVIII столітті, причому спочатку він був для європейців декоративною рослиною, і лише згодом його почали вживати в їжу. В даний час популярність селери зростає з кожним роком.
Овоч селера є дворічною трав'янистою рослиною заввишки до 1 м з потовщеним коренем. У перший рік життя він утворює коренеплід і розетку з перисто-розсіченого, глянсового, темно-зеленого листя, і тільки на другий рік формується стебло селери, а до середини липня рослина зацвітає зеленувато-білими квітками, зібраними в парасолькові суцвіття. Селера – холодостійка і вологолюбна рослина, насіння якої проростає вже при 3 ºC, хоча оптимальна температура для пророщування насіння селери 15 ºC. Сходи, що з'явилися, здатні перенести заморозки до -5 ºC. Плід у селери має округлу форму, він майже двійчастий, з ниткоподібними ребрами на кожній половині. У культурі вирощують три різновиди селери – кореневу, листову та черешкову, або стебловий. Сьогодні кріп, селера та петрушка – найпопулярніші зелені культури на городі та на столі.
Оскільки вегетаційний період селери від 120 до 170 днів, вирощувати його доводиться розсадним способом. Посадка кореневої селери на розсаду здійснюється за 70-75 днів до висадки сіянців у відкритий грунт - тобто, наприкінці лютого, а насіння листової селери сіють на два тижні пізніше. Попереджається посадка селери підготовкою його насіння. Справа в тому, що наявність ефірної олії перешкоджає швидкому набуханню та проростанню насіння селери – іноді сходів доводиться чекати до 3-4 тижнів. Щоб прискорити проростання насіння селери, його потрібно барботувати - потримати добу у воді, насиченій киснем, потім протруїти протягом 45 хвилин в одновідсотковому розчині марганцівки, після чого промити в чистій воді та просушити. Є інший спосіб передпосівної обробки: спочатку насіння 45 хвилин протравлюють в однопроцентному розчині марганцівки, промивають і на 18 годин замочують у розчині 2 краплі Епіну в півсклянці води.