Відомо кілька тисяч сортів хост. Такий величезний асортимент обумовлений високою генетичною мінливістю - хости легко утворюють спорти. Оскільки хости не ростуть одним кущиком, а завжди утворюють розлогу куртину, то вибір сортів визначається, перш за все, розмірами вільного місця під посадки. Хоста розростається не за один рік, в середньому на формування великої гарної групи йде 3-5 років. Деякі види хост спочатку більш повільно зростають.
Потрібно враховувати, що ряболисті сорти хост більш вимогливі до сонячного світла, на відміну від сортів з темно-зеленим листям. Деякі сорти хост, особливо з білими, кремовими або золотистими плямами воліють деяку кількість сонця, добре ростуть на східній стороні, південно-східній або на сонячних ділянках, якщо після обіду дерева або чагарники, що ростуть поруч, створюють ажурну тінь. Уникайте посадки із західного боку або південного без притінення. Крім того, хости не садять безпосередньо під деревами – оскільки занадто велика конкуренція за вологу, води всім не вистачатиме.
Одним із показників ставлення до світла є щільність листової пластинки – зверніть увагу при купівлі нових сортів хост. У деяких з них листя більш щільне, жорстке – такі легше переносять сонячні промені, повільніше випаровують вологу, в інших листя ніжніші, тонкіші, їх треба садити тільки в півтіні, на сонці вони вигоряють і в'януть.
Незважаючи на зовнішню невибагливість хост, у них є певні вимоги до ґрунтів – ґрунт має бути поживним, легким та пухким. Вони дуже погано (повільно) ростуть на піщаних ґрунтах або важких суглинках. Торф'яний ґрунт підходить більше за структурою, але в ньому мало поживних речовин і він надто кислий.
Тому для посадки хост підготуйте ґрунт для посадки. Якщо у вас суглинистий або глинистий ґрунт, його розбавляють піском і торфом, якщо ґрунт торф'яний, додають дернового ґрунту та піску, якщо ґрунт на ділянці піщаний, то на клумбу додають глинистий ґрунт та торф. Тобто. приблизно рівні частини трьох різних типів ґрунтів: глинисто-дерновий, пісок і торф (або листова земля). Реакція ґрунту повинна бути слабокислою або слаболужною (рН 6,5-7,5). Хости не люблять сильно лужних чи сильно-кислих ґрунтів.
Коренева система хост поверхнева, неглибока, тому не потрібно викопувати спеціальних ям, хіба що в тому випадку, якщо ділянка під посадки знаходиться на вологому місці. У такому випадку необхідний шар (10-15 см) дренажу з щебеню або гравію.
Коренева система хост постійно розростається, утворюючи нові столони, причому іноді рослини як би вилазять, піднімаються із землі. Це пов'язано з особливостями сортів (у деяких коріння сильніше оголюються), і з погодними умовами (чергування відлиг і заморозків взимку призводить до того, що земля стає спочатку рихлішою, а потім просідає, коріння піднімається). На одному місці хости живуть більше 10 років .
Хости розмножуються живцями.Хости досить стійкі до багатьох хвороб і шкідників садових рослин. Ще одне захворювання здатне зіпсувати весь декоративний вид хост – антракноз. Заражаються рослини часто через мульчу листовим опадом, зібраним від хворих дерев. Тому якщо на листі хости з'явилися коричнево-червоні цятки з наступним пожовтінням, потрібно використовувати системний фунгіцид (фундазол) або провести обприскування препаратами, що містять мідь (хом, оксихом).