Фісташка – це багаторічне листопадне дерево. У тропіках та субтропіках рослину також вирощують у формі чагарника, там культура є вічнозеленою. У дикій природі фісташка росте на схилах гір, добре переносить нестачу вологи та низьку температуру.
У нашій країні культуру вирощують у відритому ґрунті чи домашніх умовах. Після посадки саджанці фісташкового дерева утворюють потужну кореневу систему. Вона розростається завширшки і глибоко йде в землю. Тому відстань до інших дерев має бути не менше ніж 5 метрів. А при вирощуванні в діжках використовують місткі ємності. Морозостійкі сорти витримують температуру -30 градусів. Врожайність дорослого дерева досягає 25 кг.
Для вирощування на дачі та в комерційних цілях селекціонерами створені сорти, що мають компактну крону, що дають високий урожай. Розглянемо показники найбільш затребуваних культур.
Амелія – залежно від клімату, дерево досягає висоти від 4 до 7 метрів, формує розлогу крону. Цвітіння настає у квітні, плоди дозрівають у вересні. Плодова зрілість настає на 6 рік вирощування. Шкаралупа горіха щільна, світла. Ядро сухе, в міру тверде, зеленого кольору, з відчутним солодким смаком.
Альбіна – морозостійкий, високоврожайний сорт, щорічне плодоношення. Горіхи дозрівають у вересні – жовтні, мають приємний солодкуватий смак, горіховий післясмак. Рослина жаростійка, стійко переносить нестачу вологи.
Киргизька – дерево має високий імунітет до хвороб та шкідників, морозостійке. Плодова зрілість настає на 5 рік вирощування, плоди формуються кистями, що спрощує збирання врожаю. Вони мають рівну овальну поверхню, цінуються за солодкий смак.
Гірська перлина – дерево має компактні розміри, досягає висоти 4 метри. Кістянки дуже великі, круглої форми з гарним смаком. Урожай збирають у вересні. Сорт відрізняється стійкістю до хвороб, шкідників, морозів.
Фісташкове дерево є дводомним. Для отримання зав'язі та плодів необхідно перехресне запилення, для цього на ділянці забезпечують вирощування фісташки жіночого та чоловічого типу. Одне чоловіче дерево здатне запилити до 10 жіночих рослин. Через те, що саджанець після посадки у відкритий ґрунт активно формує кореневу систему, пересадку фісташка переносить болісно. Тому місце посадки вибирають, так, щоб дереву було достатньо світла та місця для розвитку. Рослина віддає перевагу кам'янистому, піщаному грунту, також підійде супіщаний грунт нейтральної або слаболужної реакції. Важливо щоб грунтові води залягали на глибині не вище 2 метрів.
Посадкову лунку готують заздалегідь, при цьому: викопують яму, об'ємом 50 літрів; заповнюють її на третину поживною сумішшю з: родючого ґрунту, перегною та піску в рівних кількостях. При посадці кореневу систему саджанця рівномірно розподіляють руками та акуратно засипають землею. При цьому треба стежити, щоб коренева шийка залишалася вище за рівень землі.
Після того як яма засипана наполовину виконують полив так, щоб земля до самого коріння добре промокла. Після того, як вода повністю вбереться, засипають лунку повністю, виконують ще один полив. Щоб зберегти вологу і не допустити утворення кірки, поверхню мульчують.
Доросле дерево фісташки не потребує багато уваги з боку людини. Догляд за фісташкою в перший рік посадки вимагає регулярного поливу (один раз на тиждень або рідше, якщо йдуть дощі), видалення бур'янів, розпушування та мульчування ґрунту. Перед морозами стовбур саджанця укутують мішковиною чи агроволокном.